Туреччина є важливим трансатлантичним актором у змаганні між Китаєм та Заходом. Вона може додати цінність до західних зусиль з синхронізації політик щодо зростаючого Китаю. Однак наразі політика Анкари щодо Китаю не узгоджена з партнерами на Заході.
Цей документ є частиною серії з чотирьох публікацій, що аналізують сили, які діють у євроатлантичній сфері з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Проект досліджує геополітичну еволюцію Євросоюзу, відносини Туреччини з Росією та Китаєм, а також стратегічні прагнення Європи та Туреччини до автономії.
Відносини Туреччини з Китаєм
Відносини Туреччини з Китаєм були підняті до рівня “стратегічного співробітництва” у 2010 році. Увага до цього відносини з боку Анкари підтверджує її намір зберегти стратегічну гнучкість, підсилюючи свою роль у світі, що постійно змінюється.
Китай та конкуренція в Африці
Африка має величезний потенціал економічного зростання завдяки своїм природним ресурсам. Китай та Туреччина вважають континент важливим ринком для своїх товарів і послуг, що створює нагоду для економічної співпраці, проте їх інтереси часто перетинаються.
Туреччина в Центральній Азії
Туреччина намагається розширити свій вплив у Центральній Азії, і потреба в зміцненні економічних, політичних та культурних зв’язків з країнами регіону стає дедалі очевиднішою.
Визначальні фактори впливу Туреччини
Зростання членства Туреччини в організаціях, таких як Організація тюркських держав, та її ініціативи в таких сферах, як технологічне співробітництво та безпека, дозволяють зберігати вплив у регіонах, де традиційно домінували інші держави.
Рекомендації для трансатлантичних партнерів
З метою покращення зв’язків Туреччини з Заходом, партнери мають переглянути свої політики щодо модернізації митного союзу з Туреччиною та визнати важливість її ролі в зменшенні залежності Центральної Азії від Китаю.
