У прикордонних регіонах Сирії зміни у демографії, економіці та безпеці вказують на те, що міжсирійський мирний процес вимагатиме консенсусу серед основних регіональних потуг. Цей консенсус має зосереджуватись на необхідності незмінності Сирії, що жодна сторона не зможе досягти абсолютної перемоги, і що постійна нестабільність загрожує регіону.
Контроль територій і нові авторитети
Центральні органи управління Сирії втратили суверенітет над багатьма прикордонними регіонами, які зараз оскаржують як місцеві, так і міжнародні актори. Це робить кризу в Сирії практично невирішуваною, ставячи під загрозу всіх учасників конфлікту в умовах можливого внутрішнього колапсу.
Комплексні зв’язки та фактори конфлікту
Всі ці прикордонні регіони мають спільну рису: вони перетворились на автономні зони з власною економікою, безпекою та навіть ідеологією, які фактично знаходяться поза контролем Дамаска. Місцеві гравці, такі як Türkiye, Іран і США, мають значний вплив у своїх прикордонних зонах, продовжуючи конфлікти на сирійській території.
Демографічні зміни та вплив на країну
Війна в Сирії радикально змінила демографічну ситуацію. Близько 14 мільйонів людей залишили свої домівки, що утворило нове покоління сирійців у розділеній країні. Це зміщення, підкріплене впливом різних акторів, ускладнює відновлення єдиної соціальної структури в країні.
Економічні зв’язки та нові центри
Крім того, конфлікт перепланував економічні мережі, створюючи нові економічні центри поза контролем режиму. Наприклад, місто Сармада на північному заході стало важливим торговим вузлом, що з’єднує Сирію з Туреччиною та світовими ринками, водночас відзначаючи падіння ролі Алеппо як економічного центру.
Міжнародна реакція та перспективи
Ситуація в Сирії потребує широкого консенсусу для відновлення обґрунтованого національного контексту. А поки що, з посиленням впливу зовнішніх акторів та внутрішніх турбулентностей, є підстави вважати, що мирний процес здається далеким.
