Коронний вірус стає каталізатором нових форм громадського активізму. Міжнародні спонсори громадянського суспільства повинні активніше підтримувати місцеві ініціативи, що виникають у відповідь на цю кризу.
Глобальна програма з демократії, конфлікту та управління виявляє, що відповіді урядів на нову пандемію коронавірусу порушують діяльність громадянського суспільства по всьому світу. Локдауни і заходи фізичного дистанціювання обмежують можливості людей зустрічатися, організовуватися та відстоювати свої інтереси. Багато організацій громадянського суспільства змушені ставити на паузу свої плани, тоді як інші намагаються перенести свою діяльність в онлайн.
Насторожує, що в деяких країнах непорядні керівники скористалися кризою для зміцнення своєї влади, послаблюючи систему противаг, накладаючи цензуру та розширюючи державний нагляд. Такі дії становлять суттєву загрозу для громадського активізму, оскільки багато країн вже мали обмежувальне законодавство, яке тисло на активістів ще до пандемії. Пандемія слугує зручним покриттям для подальшого зміщення балансу влади на користь урядів.
Попри це, криза спонукає нові форми громадської мобілізації. У багатьох країнах, як демократичних, так і недемократичних, представники громадського суспільства активізуються, намагаючись подолати виклики пандемії різними способами. Вони забезпечують основними послугами, поширюють інформацію про вірус та захищають маргіналізовані групи. У деяких випадках вони співпрацюють з бізнесом та державними органами, щоб підтримати місцеві спільноти, які потерпають від економічних труднощів.
Звичайно, не всі ініціативи громадянського суспільства є про-демократичними, і не всі групи відіграють конструктивну роль у відповіді на кризу. Але це зростання громадської організації надає можливість підкреслити важливу роль громадянського суспільства у підтримці здорових спільнот та демократії загалом. Міжнародні спонсори громадянського суспільства повинні активізувати свої зусилля для підтримки нових локальних ініціатив, підсилення голосів громадянського суспільства у відповідях на пандемію та підтримки зусиль, спрямованих на запобігання подальшому посиленню урядових обмежень на демократичні права.
Активізм, пов’язаний із пандемією, звичайно, варіюється в залежності від контексту, але деякі спільні риси залишаються. У багатьох містах та країнах громадяни знову об’єднуються у нових добровільних асоціаціях і суспільствах взаємодопомоги. Вони збирають гроші для надзвичайної допомоги, колекціонують медичні засоби та захисне обладнання для переповнених лікарень, а також надають допомогу тим, хто позбавлений інших форм соціального захисту.
Хоча ці групи мають на меті задовольнити термінові потреби населення, деякі активісти також намагаються зміцнити стійкість спільноти до майбутніх потрясінь та створити нові соціальні рухи для політичних та економічних змін.
Ось такі явища надзвичайно важливо досліджувати, оскільки саме від цього залежить, чи зможуть організації у сфері громадянського суспільства перетворити поточні проблеми на можливості та запобігти подальшій втраті демократичних прав у своїй країні.
