Сучасна природа глобальної політики вимагає відновлення демократії, яке мусить виходити за межі стандартних практик західної демократії. Заклики до альтернативних моделей демократії стають все більш виразними та широко поширеними. Майбутнє глобальної політики значною мірою залежить від того, чи вдасться зробити демократію більш ефективною, участевою та підзвітною.
Сьогодні багато політиків, дипломати та експерти підтримують не-західні моделі демократії, проте залишається невизначеним, якими саме можуть бути ці моделі. Доцільно розглядати конкретні напрямки демократичного варіювання, які можуть сприяти відновленню демократії як зовні, так і всередині Заходу.
П’ять осяв для демократичного варіювання
Роздуми про демократичне варіювання повинні проходити усіма п’ятьма осями: особисті права, економічна справедливість, механізми розподілу влади, альтернативні форми громадянської дії та представництва, а також правовий плуралізм.
Західні та не-західні демократії (як Бразилія, Індія, Індонезія та Південна Африка) можуть і повинні співпрацювати у сфері демократичного варіювання. Зростаючі демократії пропонують кілька переваг в закликах до політичних реформ, але поки що не ясно, чи можуть вони поділитися корисними моделями демократії з рештою світу.
Взаємне навчання та нові форми демократії
Вимагається взаємне навчання між західними та не-західними урядами та акторами громадянського суспільства для досягнення більш якісної демократії. Припустиме розділення між західними та не-західними політичними цінностями виглядає менш чітким, ніж раніше. В майбутньому має з’явитися більша різноманітність демократичних форм, але це різноманіття навряд чи чітко розділиться на західні та не-західні моделі.
У цій новій, продуманій та своєчасній роботі Річард Янґс робить оригінальний, провокаційний та глибоко просвітлюючий внесок у дебати про “не-західну демократію”. Він пропонує строго аналітичний підхід у творі, виконаному вражаючою науковістю, що буде надзвичайно цінним для науковців, студентів та практиків по всьому світу.
Коментарі експертів
Ларрі Даймонд, старший науковий співробітник в Стенфордському університеті, зазначає, що ця робота є як нагадуванням, так і стимулом для осмислення підтримки демократії. Іван Крастев, голова Центру ліберальних стратегій у Софії, Болгарія, вважає, що книга пропонує інноваційні ідеї, які повинні підштовхнути західних аналітиків і дипломатів до переосмислення підходів до підтримки демократії.
Лоренс Уайтхед, старший дослідник в Нффілдському коледжі, Оксфорд, підкреслює необхідність більш різноманітних і толерантних форм демократії, що стає актуальною темою, яка потребує систематичних оцінок.
Цей заклик до розгляду демократичних експериментів поза межами Заходу забезпечує добре обґрунтований погляд на політичну реальність, що визначає варіації в демократії.
