У сільських районах Пенсільванії та Нью-Йорка вчені провели новаторське дослідження, прикріпивши мініатюрні QR-коди на спини тисяч медоносних бджіл та встановивши датчики на усіх входах до вуликів. Ця технологія дозволила отримати унікальні дані про поведінку бджіл, які раніше були недоступні для науковців.
Результати експерименту показують, що медоносні бджоли здатні літати на відстань до 10 км від вулика, хоча такі вильоти є рідкісними. Ентомологи мають за мету з’ясувати точність цього факту, використовуючи систему зчитування QR-кодів, яка автоматично фіксує інформацію про кожен виліт і повернення бджіл, включаючи їхній індивідуальний ідентифікатор, дату, час, температуру та тривалість перебування за межами вулика.
Дослідження перевершує традиційні методи спостереження, надаючи точні дані про поведінку бджіл. Для прикладу, з понад 32 000 помічених бджіл виявлено, що більшість вильотів тривають від 1 до 4 хвилин, тоді як тривалі подорожі не перевищують 20 хвилин. Лише 34% бджіл проводили за межами вулика понад 2 години, що, ймовірно, було пов’язано з пошуком їжі в періоди, коли квітів стало менше.
Окрім цього, дослідження внесло ясність у тривалість життя бджіл: виявлено, що вони збирають корм значно довше, ніж це вважалося раніше. Якщо раніше середня тривалість життя оцінювалася у 28 днів, нові дані свідчать, що бджоли можуть жити до 6 тижнів, починаючи збори корму вже з двох тижнів.
Науковці також працюють над узгодженням даних про поведінку бджіл із їхньою налагодженою “мовою танців”, що дозволить точніше оцінити, як далеко вони відлітають. Цей прогрес у дослідженнях може суттєво вплинути на рекомендації для органічного бджільництва, яке вимагає дотримання відстані від забруднених територій.
