Обговорення ідеї введення західних військових сил в Україну знову активно триває, хоча рік тому це питання виглядало досить ризикованим. Труднощі, з якими стикається українська армія, поряд з останніми заявами Дональда Трампа щодо можливого мирного врегулювання з Росією, стали каталізатором цієї дискусії.
Перспективи членства України в НАТО та гарантії безпеки
Ситуація навколо можливого членства України в НАТО залишається неясною. В Україні висловлюють готовність до укладення угоди, якщо союзники нададуть надійні гарантії безпеки. Президент Франції Еммануель Макрон уже піднімав це питання, але тоді воно не отримало підтримки.
З боку українського президента Володимира Зеленського йдеться про необхідність “мінімум 200 тисяч військових” для ефективного стримування. Однак ця цифра викликає запитання, оскільки перевищує навіть кількість військ, задіяних у висадці союзників у Нормандії під час Другої світової війни. Реалістичнішим уважається розгортання 40 000–50 000 іноземних військових.
Обговорення і підтримка місії
Спільні дискусії між Україною і західними союзниками продовжуються. Очікується, що на неформальній зустрічі 3 лютого обговорять можливу участь європейських сил у місії. Позиції країн різні: Балтійські держави підтримують таку місію, тоді як Польща відмовляється від ідеї відправлення своїх військ.
Німеччина ж поки дотримується обережного підходу: колишній канцлер Олаф Шольц був проти розміщення німецьких військових, в той час як його наступник висловив підтримку Україні, але не підтримав ідею введення військ.
Можливі функції військ на місцях
Раніше передбачалося, що європейські війська виконуватимуть допоміжну роль, але тепер акцент змістився до їх потенційного використання як миротворчих або стабілізаційних сил. Вони можуть захищати критично важливу інфраструктуру, навчати українських солдатів та патрулювати кордони.
Однак з електронною переобранням Трампа акцент змістився на утримання припинення вогню, яке він прагне укласти з Москвою. Основними функціями таких військ стануть демонстрація підтримки, стримування Росії від агресії та забезпечення європейського внеску в безпеку України.
Можливе розгортання та зовнішня підтримка
За словами експертів, будь-яке розгортання стабілізаційних сил повинно бути достатньо сильним, щоб не стати легкою мішенню для Росії. Передбачається, що місію можуть очолити Великобританія, Франція та Нідерланди.
НАТО ж, ймовірно, minimalize свою роль, щоб уникнути підвищення напруженості з Росією. Спільніше стратегічне планування з цього приводу може відбуватися в рамках “формату Берлін плюс”, який був застосований під час миротворчих місій у Боснії та Герцеговині.
Можливість миротворчої місії: приклади з історії
Ініціатива введення стабілізаційних сил залишається на розгляді. Є кілька схожих прикладів, зокрема присутність американських військ у Південній Кореї та місія НАТО в Косово.
Хоча європейські країни розглядають цю ідею як реальну альтернативу тривалій військовій допомозі, конкретні рішення ще не ухвалено.
Чи готовий Захід до зважених дій?
Питання введення західних військ в Україну залишається відкритим. Експерти відзначають, що така ініціатива залежить від можливого мирного врегулювання з Росією. Однак досвід показує, що надійність будь-якої угоди з Москвою викликає серйозні сумніви.
Захід стоїть перед важким вибором: льозити подальшій ескалації чи шукати альтернативні способи підтримки України в її боротьбі за суверенітет. Як сказав прем’єр-міністр Великобританії Кейр Стармер: “Це стосується не лише українського суверенітету – якщо Росія почне агресію, це вплине на всіх”.
