Суперечливою є точка зору про те, що китайські інвестори є єдиними винуватцями у проектах інфраструктури на Філіппінах. Насправді, важливе значення мають місцеві політичні еліти, які, з огляду на політичну доцільність, часто обходять соціальні та екологічні норми, що призводить до скандалів та незадоволення серед населення.
Дослідження, проведене Карнегі, вказує на те, що Китай розширює свій вплив на міжнародній арені, не лише шляхом експорту свого розвитку у країни, а також через адаптацію до місцевих умов, зокрема, через співпрацю з місцевими акторами та інститутами. У проектах, таких як дамба Каліва і проект з насосною іригацією річки Чіко, прямий досвід показує, як китайські фірми змушені підлаштовуватися під вимоги філіппінського уряду.
Нинішній президент Родріго Дутерте активно запроваджує програму “Build! Build! Build!” і вважає проекти, профінансовані китайськими інвесторами, важливими для підвищення свого політичного рейтингу. Проте такі швидкі рішення часто ігнорують екологічні ризики та потреби місцевих спільнот, що створює напругу і викликає опір з боку населення.
Багато в чому, щоб реалізувати ці проекти, філіппінський уряд обходить належні процедури прийняття рішень, як-от забезпечення вільної, попередньої та інформованої згоди (FPIC) індігенних громад. Наразі стає зрозумілим, що еліти Філіппін більше формують порядок денний, ніж ті китайські інвестори, які спробують добитися конкретних термінів виконання зобов’язань. Узгодження умов фінансування призводить до компромісів, які можуть мати далекоглядні наслідки.
В умовах непередбачуваності філіппінської політики виникає ризик, що підтримка проектів, спонсорованих Китаєм, може мати неочікувані наслідки для китайських компаній у майбутньому, зокрема, збільшення негативного сприйняття їхньої діяльності серед місцевого населення.
