NATO розпочала нову місію для підвищення рівня спостереження за кораблями в Балтійському морі після того, як минулого року були пошкоджені чи зруйновані критично важливі підводні кабелі.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив про місію під назвою “Балтійський сторож”, яка включатиме більше патрульних літаків, військових кораблів та безпілотників.
Це оголошення було зроблено на саміті в Гельсінкі, в якому брали участь усі країни НАТО, що знаходяться на узбережжі Балтійського моря – Фінляндія, Естонія, Данія, Німеччина, Латвія, Литва, Польща і Швеція.
Хоча Росія не була безпосередньо звинувачена у пошкодженні кабелів, Рютте зазначив, що НАТО посилить моніторинг “тіньового флоту” Москви – кораблів без чіткої власності, які використовуються для перевезення заблокованих нафтопродуктів.
Зростаюча напруга між НАТО і Росією
Напруга між країнами НАТО і Росією невпинно зростала з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
Рютте зазначив, що “є підстави для серйозного занепокоєння” через пошкодження інфраструктури. Він додав, що НАТО відповідатиме на подібні інциденти рішуче, з більшою кількістю обшуків підозрілих суден, а за потреби – з їх захопленням.
Чутливість підводної інфраструктури
Згідно з Рютте, підводна інфраструктура є критично важливою не лише для постачання електроенергії, а й тому, що понад 95% інтернет-трафіку забезпечується через підводні кабелі. “1,3 мільйона кілометрів кабелів гарантують щоденний обсяг фінансових транзакцій на суму приблизно 10 трильйонів доларів”, – додав він.
У своєму пості на X Рютте заявив, що НАТО зробить “все необхідне для забезпечення безпеки та захисту нашої критичної інфраструктури та всього, що ми цінуємо”.
Невідомі обставини пошкодження
В останні місяці спостерігається зростання пояснень пошкоджень підводної інфраструктури в Балтії. Останнім випадком стало пошкодження електричного кабелю, що проходить між Фінляндією та Естонією, наприкінці грудня.
Екіпаж фінської берегової охорони захопив нафтоналивний танкер Eagle S, який йшов під прапором Кука, та вивів його у фінські води. При цьому Естонія направила патрульний корабель для захисту свого підводного електрокабелю.
У понеділок Рісто Лохі з Національного бюро розслідувань Фінляндії повідомив Reuters, що Eagle S загрожував зрізати другий електричний кабель та газопровід між Фінляндією та Естонією в момент захоплення.
Сумнів у випадковості
Міністр закордонних справ Естонії Мергус Цахкна заявив у грудні, що пошкодження підводної інфраструктури стало настільки частим, що це ставить під сумнів думку про те, що пошкодження могли бути “випадковими” або “просто поганим мореплавством”.
Цахкна не звинуватив безпосередньо Росію. Також не робив цього прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, який у неділю зазначив, що, хоча Швеція не поспішає з висновками або “не звинувачує нікого в саботажі без переконливих причин”, вона також “не наївна”.
“Ситуація з безпеки та те, що дивні речі трапляються знову і знову в Балтійському морі, також дає нам підстави вважати, що ворожі наміри не можна відкидати”, – додав він.
“Доказів того, що корабель міг випадково і без усвідомлення цього… не розуміючи, що це може спричинити пошкодження, дуже мало”, – сказав він.
