Рівно через 10 років після терористичної атаки, що забрала життя більшості редакційного складу, французьке видання Charlie Hebdo випустило спеціальний номер, щоб засвідчити, що його справа все ще триває.
Дані події змінили обличчя Франції 7 січня 2015 року, поклавши край наївності щодо загрози з боку радикального ісламу.
Брати Саїд та Шериф Куаші увірвалися на зустріч у паризькому офісі сатиричного тижневика, вбивши таких видатних карикатуристів, як Кабу, Волінський, Шарб та Тіньї. Всього жертвами братів стало 12 людей, включаючи мусульманського поліцейського на службі.
Два дні потому вони були знищені поліцією під час затримання біля рекламної компанії неподалік аеропорту Шарль-де-Голль. У той же день терорист Амері Кулібалі, який колись перебував у тюрмі з Шерифом, вбив чотирьох євреїв під час захоплення заручників у супермаркеті на сході Парижа.
Через десять років Charlie Hebdo продовжує випускати тижневі номери, а його загальний наклад (друкований та онлайн) становить приблизно 50 000 примірників. Вони працюють з секретного офісу, а співробітники мають охоронців.
Але в редакційній статті до меморіального випуску, головний акціонер видання зазначив, що дух іронічного анти-релігійного ставлення залишається живим. «Бажання сміятися ніколи не зникне», – зазначив Лоран Соріссо, більш відомий як Ріс, карикатурист, який вижив під час нападу 7 січня, отримавши кулю в плече.
«Сатира має одну доброчесність, яка допомогла нам пережити ці трагічні роки – оптимізм. Якщо люди хочуть сміятися, це означає, що вони бажають жити», – написав він.
У 32-сторінковому спеціальному випуску також представлені 40 переможних робіт у конкурсі карикатур на тему «Сміятися над Богом». Одна з них містить зображення карикатуриста, який запитує себе: «Чи можна малювати чоловіка, що малює чоловіка, який малює чоловіка, що малює Малюка?»
Атаки на Charlie Hebdo та Hypercacher стали початком жорсткого і жахливого періоду в сучасній Франції, коли страх перед джихадистським тероризмом став частиною повсякденного життя.
Сьогодні частота атак значно знизилася, а поразка терористичної групи «Ісламська держава» означає, що в регіоні більше немає бази для підтримки. Однак індивідуально радикалізовані злочинці залишаються постійною загрозою.
Питання, яке знову виникає у Франції: що, якщо взагалі, змінилося? А що з колосальним проявом міжнародної підтримки, чий заклик звучав після вбивств: Je suis Charlie?
Сьогодні песимісти стверджують, що бій програний. Шанси на те, що гумористичне видання знову підніметься проти ісламу так, як це робив Charlie Hebdo проти християнства чи юдаїзму, є нульовими. Більше того, частини політичної лівиці у Франції також тепер явно відсторонюються від Charlie Hebdo, звинувачуючи його у надмірній антиязичності та у прийнятті позицій, схожих на праві.
Проте Ріс, який втратив друзів під час атаки і щоденно переживає цей момент, відмовився втрачати надію. «Я вважаю, що дух Charlie закладений глибше в суспільстві, ніж можна було б подумати. Коли спілкуєшся з людьми, можна побачити, що він до сих пір живий», – зазначив він.
