Одним із найважчих періодів в історії людства стала пандемія іспанського грипу у 1918 році, що забрала життя до 100 мільйонів людей. Також слід згадати про Чорну Смерть XIV століття, яка знищила до половини населення Європи. Проте багато істориків вважають, що 536 рік нашої ери став найкатастрофічнішим за всю історію людства.
Піднесення вулканів та темряви
За даними деяких досліджень, виверження вулканів, ймовірно в Ісландії, спричинили забруднення атмосфери попелом та уламками. Це викликало 18-місячний період глибокої темряви на Північній півкулі, що, в свою чергу, призвело до різкого зниження температури на 1,5–2,5°C. Непродовольчі проблеми загострилися, призводячи до масового голоду в Європі, Азії та на Близькому Сході.
Вразливість до епідемій
В умовах голоду населення стало вразливим до різних хвороб, а наслідком цього став спалах чумної епідемії 541 року, відомої як чума Юстиніана, яка знищила від третини до половини населення Східної Римської імперії. Історик Майкл Маккормік назвав 536 рік “початком одного з найгірших періодів для життя”. Візантійський історик Прокопій зафіксував, що сонце світило без яскравості, як місяць, протягом цілого року, а влітку в Китаї падали сніги, що також призвело до масового голоду в Ірландії.
Дослідження екологічних катастроф
Команда під керівництвом Міхаеля Сіґла з Бернського університету заявила, що вулканічні виверження були причиною екстремальних похолодань у VI столітті. Між 535 і 547 роками сталися три великі виверження, які сприяли економічному застою в Європі, що тривав до 640 року нашої ери.
Ці події підкреслюють, наскільки вразливою може бути людська цивілізація до екологічних катастроф, які здатні змінювати хід історії.
