Лідери трьох європейських держав НАТО, що межують з Росією, висловили думку про те, що альянс “не готовий” до збройного конфлікту з Москвою без участі США. Вони закликали до суттєвого збільшення витрат на оборону.
Видання The Independent цитує лідерів Латвії, Естонії та Фінляндії, які, після успіху Дональда Трампа на президентських виборах у США, закликали НАТО припинити “нескінченні дебати” щодо загрози з боку Росії та зосередитися на зміцненні обороноздатності Європи.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив: “Ми не готові [до війни з Росією]. Це абсолютно ясно. Ми не можемо продовжувати сподіватися, що США, як і раніше, братимуть активну участь у європейських справах.”
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал додав, що “необхідно нарощувати наші оборонні можливості через загрозу з боку Росії”.
Ці три країни мають спільний кордон з Росією довжиною майже 2000 кілометрів — від Фінляндії на півночі до Латвії на південь. Вони також є одними з найбільших вкладників у оборону по відношенню до свого валового внутрішнього продукту (ВВП), за останні десять років подвоївши свої військові витрати.
Необхідність збільшення витрат на оборону
Нагальна потреба в посиленні оборони в Європі виникла ще до обрання Трампа, але його критика низького рівня військових витрат європейських союзників стала ще більш гучною. На початку 2024 року Трамп заявив, що може заохотити Росію “вчиняти все, що їй заманеться” з членами НАТО, які недостатньо витрачають на оборону альянсу.
Це викликало обурення і звинувачення Трампа в загрозі статті 5 Статуту НАТО, яка стверджує, що напад на одного члена є нападом на всіх. Однак президент Фінляндії Олександр Стуб підкреслив, що “кожен повинен усунути свій дефіцит оборони”.
Обговорення підвищення обов’язкового стандарту витрат на оборону продовжується. Нині це 2% від ВВП, а розглядаються варіанти збільшити цю цифру до 2,5% чи навіть 5%.
Конкуренція між Росією та Китаєм
Європейські лідери вважають, що Трамп, який скептично ставиться до НАТО, може зосередитися на Китаї, залишаючи європейські питання на задньому плані. “Їхнім головним ворогом чи конкурентом є Китай”, — заявив Стуб, однак зауважив, що Трамп усвідомлює важливість альянсів у протистоянні Пекіну.
Експерти вважають, що якщо США занадто швидко зосередяться на Індо-Тихоокеанському регіоні, не давши Європі часу на зміцнення своєї оборони, то це може призвести до нових викликів безпеки.
Підтримка України та наслідки війни
Необхідність інвестування в оборону Європи також пов’язана з підтримкою України у війні з Росією. Трамп вже ставить питання підтримки Києва під сумнів, запевняючи, що конфлікт має завершитися, але його пропозиції можуть призвести до того, що Україні доведеться поступитися частиною своїх територій.
Проте сусідні з Росією країни заявляють, що Путін не повинен отримати “нагороду” за своє вторгнення в Україну. “Якщо Україна програє, це стане сигналом для агресії в усьому світі”, — підкреслив прем’єр-міністр Естонії.
Незважаючи на підтримку, європейські країни стикаються з труднощами в постачанні військової допомоги Україні. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс визнає, що “можливостей недостатньо” і наголошує на необхідності нарощування потужностей оборонної промисловості.
