Сонячна система розташована у Місцевій бульбашці — області космосу з підвищеною температурою та низькою щільністю. Останні дослідження вказують на те, що ця бульбашка має незвичний тунель, який з’єднує Сонячну систему з віддаленими зірками.
Цей тунель складається із гарячої плазми високої щільності. Місцева бульбашка виникла мільйони років тому в результаті вибухів наднових зірок, які створили область космосу з температурою до одного мільйона градусів Цельсія. Вона має ширину в кілька сотень світлових років і постійно розширюється. Завдяки рентгенівському телескопу eROSITA вчені змогли уточнити форму Місцевої бульбашки, яка нагадує пісочний годинник, розширюючись переважно перпендикулярно площині Чумацького Шляху.
Дослідники виявили, що гаряча плазма формує тунель, який простягається від Сонячної системи до сузір’я Центавра. Ця щільна плазма проникає в зону з низькою густиною, створюючи “міст”, який може бути частиною більшої мережі міжзоряних тунелів.
“Міжзоряні тунелі, ймовірно, з’єднують регіони утворення нових зірок із гарячими областями, такими як Місцева бульбашка,” — зазначають астрономи.
Вибухи наднових зірок виштовхують матерію і нагрівають міжзоряне середовище, формуючи різноманітні структури з різною щільністю й температурою. Цей процес створює складні умови в космосі, далекі від простого вакууму.
Вчені сподіваються, що подальші спостереження допоможуть краще зрозуміти природу цих міжзоряних тунелів. Виявлення таких структур показує, що навіть у найближчому космосі є багато невідомого.
Нові дослідження Місцевої бульбашки та тунелів можуть пролити світло на механізми формування зірок і мережі міжзоряних середовищ. Науковці вважають, що ці відкриття — лише початок у розкритті таємниць космічного простору, що оточує нашу Сонячну систему.
